Recent reviews by Igorsyd

Напевно писати в 2025 році огляд на гру, що була випущена в далекому 2014-му, немає великого змісту, тим більше в Steam є досить багато якісних україномовних рецензій на Thief.
Але є один нюанс, який я хотів би зауважити від себе.
Практично всі огляди на Вора в ігровій журналістиці негативні. Рейтинг на Metacritic всього 6.7, але от що дивно, - користувацький рейтинг в Steam - 75% позитивних відгуків, а якщо брати останні рецензії, то гру хвалять вже більше 85 відсотків.
Що ж, моя відповідь така, - я довгий час не грав в цю гру та мав необережність вважати цю гру поганою, не граючи в неї, через дурний хейт з боку людей, які отримують гроші за написання замовних оглядів, - в той час як гравці, що пишуть тут свої думки безкоштовно, висловлюються, як правило, і чесніше, і об'єктивніше.
Насправді, Thief - дуже непогана гра і в 2025 році, один з небагатьох представників stealth-жанру в ігровій індустрії.
Розробники при цьому спромоглися задовольнити всіх, - грати в цю гру можна і казуальним гравцям (рівень складності “Плут”), і профі (рівень складності “Майстер”), а для хардкорних товаришів, - будь-ласка, - особлива захмарна складність.
Так гру є за що покритикувати, - за відкриту кінцівку, розраховану на продовження серії (чого не сталося через чорноротих ігрових журналістів), за малоінформативну карту, - але ж в грі якісний левелдизайн (тут і трупарня, і будинок розпусти, і замок багатія, і моторошна психіатрична лікарня, - куди ж без неї), цікава механіка, непогана історія.
Очевидно, що сіквел виправив би ці негаразди, і ми могли мати Thief ІІ, що близький до ідеалу, але не сталося, - злі язики поховали добротну гру і в цілому франшизу.

Основна проблема третьої Сибірії - це геймплей. Намагання втиснути квест у тривимірну графіку зазнала повної поразки, - персонажем складно рухати, камера живе своїм життям, курсор постійно щезає, управління діями незручне. І це я грав вже з усіма внесеними патчами (версія 3.0).
Через забагованість геймплею всі позитиви третьої Сибірії, - а це досить цікаві локації, персонажі, музика, - все це знецінюється, так як ви постійно боретеся з грою у ваших намаганнях попасти куди вам треба, натиснути саме на потрібну кнопку чи важіль, поговорити саме з цим, а не іншим персонажем тощо.

Я купив цю гру на розпродажі, через позитивні відгуки про те, що The Descendant (Нащадок) - це непоганий клон візуальної новели а-ля Walking Dead з гарним сюжетом і необхідністю для гравця приймати швидкі рішення по ходу гру, які зрештою впливають на подальший розвиток подій.
Витримавши паузу після закінчення проходження The Descendant, я все ж таки вирішив написати цю негативну рецензію, тому що зрозумів, що первинне відчуття неякісності гри було не миттєвим.
У таких іграх головне, - це добрий, продуманий сюжет, цікаві персонажі, вміння створити потрібний геймплей з таким розрахунком, щоб гравець співпереживав героям, відчував причетність до них. Зрозуміло, що потрібні кліффхенгери та інші подібні фічі для підтримки напруги.
При цьому графіка, технічна складова гри можуть бути посередніми, але якщо сюжет у нормі, то гра стає заслужено популярною (до прикладу, - To the Moon).
Так от, - я вважаю, що в The Descendant ця головна складова, - грамотний сюжет і вивірена подача, - слабкі й просто банальні.
Я не маю наміру тут особливо спойлерити, але мотиви героїв, їх поведінка - все тут подано шаблонно, без іскорки та фантазії. Так, зрозуміло. - Політики завжди погані люди, це закон жанру, але навіщо, чому їм треба було всіх убити?! Що рухало ними? Думаю, сюжет писав студент-другокурсник, і те, - на колінці.
З діалогами персонажів трохи краще, але все одно до кінця гри ми так і не дізнаємося, що це за люди, чому вони так поводяться і що ними рухає.
Тому моя думка така, - це прісна та незрозуміла гра.
Не витрачайте на неї свій час.

Цій грі було дуже непросто поставити однозначну оцінку.
З одного боку незвичний геймплей, де гравець розплутує нитки політичного детективу за допомогою розрізнених документів, обривків розмов та інших джерел інформації. Такий собі симулятор аналітика, правда з явними підказками.
Гравцеві доводиться досить багато читати, і дехто цю обставину в наш час коротких текстів може порахувати за недолік.
Але основною проблемою гри я вважаю сюжет. Загальна ідея у розробників була яка, - продемонструвати небезпеку загального стеження уряду за громадянами, коли всі ваші електронні гаджети можуть бути віддалено відкриті, ваша конфіденційна інформація доступна владі, і ви як на долоні. Розробники експлуатують тему антиутопій, і найзнаменитішої з них, - письменника Джорджа Орвелла "1984".
Але в грі все це подано так наївно, що чітко розумієш, - сценаристи гри не жили ні при тоталітаризмі, ні навіть при автократії. В їх історії є протестувальники, які примудряються виходити на демонстрації, а людину, яку підозрюють у нападі на поліцейського, незалежний суд виправдовує, є відносно незалежна преса і адвокати, і так далі і тому подібне.
Гнітючої атмосфери а-ля Орвелл, постійної присутності Старшого Брата, - всього цього тут немає і близько. Все дуже ванільно, і навіть члени уряду йдуть у відставку після якогось скандалу. Джордж Орвелл в труні перевертається …))
Відсутність відчуття реальної небезпеки для персонажів погано позначається на загальному відчутті від гри, а тут ще сюжет відверто провисає, а місцями так взагалі логіка героїв викликає подив.
Підводячи підсумки. Сценаристу гри - твердий "мінус". Розробникам геймплея - твердий "плюс". Їм би поміняти сценариста, знайти якогось емігранта з Китаю, а ще краще з КНДР, придумати нетривіальну історію, - і гра заграє яскравими фарбами ...

Коротке, але досить насичене доповнення до світу Half-Life 2.
Дивуюся енергії і терпінню людини, яка майже наодинці створювала оригінальний дизайн рівнів, модифікувала гравіпушку і реалізовувала цікаві геймплейні задумки на зразок відсутності у ворогів зору в темряві. Сподіваюся, завдяки цьому моду розробник працевлаштувався в якій-небудь солідній ігровий студії.
Іграшка проходиться максимум за годину, але залишає гарний післясмак.
На жаль, не без недоліків, - незважаючи на старання автора модифікація як і раніше містить безліч багів. Особисто я два рази вилітав на робочий стіл.
В цілому, приємна гра на один вечір.

Гра Portal, яка вийшла в далекому 2007 році, народила нову і для свого часу революційну ігрову механіку. Гравця під виглядом піддослідної дівчини помістили всередину гігантської лабораторії з портальними гарматами, енергетичними кулями, кубами-компаньйонами і Великим Братом в особі операційної системи GlaDOS.
Велика частина Portal була присвячена введенню в цей чудовий новий світ і освоєнню гравцем його можливостей. Тільки останні кілька випробувань уявляли собою деяку складність для проходження.
Таким чином сама гра тільки відкрила можливості нової механіки, залишивши широкий простір для її подальшого розвитку. І якщо вам захотілося задачок поскладніше, - то ось вам чудова модифікація для Portal під назвою Rexaura.
Тут вас змушують напружити мозок та включити просторову уяву. При цьому не потрібна особливо швидка реакція, високоточний розрахунок і використання будь-яких незадокументованих можливостей на зразок створення порталу, перебуваючи в порталі. Якщо ви здогадаєтесь як пройти тестову камеру, то сам процес проходження, як правило, не напружує.
Модифікація не містить будь-якого продуманого сюжету, але автор компенсував це додаванням саркастичного гумору та ще одного забавного персонажа.
Також є секретні тортики, але тут я схильний покритикувати розробника, тому що як мінімум в двох випадках з трьох знайти ці секрети без сторонньої допомоги майже неможливо.
Ще один плюс модифікації, - наявність якісних українських субтитрів.
Розробник, Бенджамін Брайант, зробив ще один подібний мод, - Portal Pro, настільки ж якісний як і Rexaura, але на мій погляд, трохи складніший.
У підсумку, - якщо любите завдання на кмітливість і вам подобається механіка Portal, - цей мод для вас.

Ця гра вийшла в далекому 2010 році, і в той час конкурувала з GTA 4. Незважаючи на те, що 2K Check чимдуж дистанціювала Mafia II від творіння Rockstar, але аналогії і подібності цих ігор напрошуються самі собою. І там, і там, - перед нами майже живе американське місто, автомобілі, поліція, бандитські розборки і сюжет, побудований на виконанні місій.
Втім, є і відмінності, - і саме вони створюють ту саму родзинку, якою володіє Mafia II. По-перше, розробники нам подарували два різних періоди життя Америки і дві календарних пори року. Спочатку, це зима другої половини 1940-х, із засніженими дорогами, солдатами на вулицях і переможними реляціями на радіостанціях про перемоги над "япошками" (j@ps). Потім, - літо 1950-х років, з швидкими автомобілями, зеленими парками і початком рок-н-рольної епохи в музиці.
По-друге, Mafia II сконцентрована на сюжеті, - побічних завдань тут мало, всіляких гта-шних випадкових перехожих взагалі немає. Всі ці вторинні смаколики винесені за дужки основної гри в доповнення з Джиммі, де ви можете досхочу пограти в стандартизовані перестрілки і погоні. Основна гра всіляко підштовхує до проходження яскравої історії про сина бідного італійського іммігранта Віто Скалетта.
Сюжет Mafia II захоплює, але дивним чином симпатію в грі викликає не головний герой, а другорядні персонажі, - наприклад, товариш Віто, плейбой Джо Барбара, або витончений консільєрі Лео Галанте. Мабуть винна нудна, малорухома міміка Віто та його відверта аморальність без натяку на будь-які докори сумління.
Але незважаючи на деякі огріхи, гра все ж дуже хороша. Чудова графіка (незважаючи на те, що минуло немало років), продуманий до дрібниць антураж (чого вартий сніг, який здуває з даху автомобіля!), якісна боївка, - все це разом створило добру славу Mafia II і армію фанів.
Моя оцінка - 9/10.

Ларрі Лаффер в Блискучому костюмі повернувся!
Ви не знаєте хто такий Ларрі Лаффер? Ви не в курсі що таке MIDI-звук? Ви не бачили в своєму житті дискету? Думаю, що ця гра не для вас, - ця гра для збудження ностальгії.
В часи бабусі MS-DOS це була одна з найпопулярніших ігор на просторах СНД. Поширювана по-піратськи (як і все тоді) з піратським (але зате яким кльовим!) перекладом, ця гра підкорювала вечора молодих і не дуже молодих чоловіків того без-Інтернетного часу.
Гру підрихтували, трохи додали контенту (цілу дівчину!), і випустили знову.
Погравши в нового Ларрі, стає відразу зрозуміло яку еволюцію пройшла індустрія ігор, і зокрема, адвенчур. Управління в грі залишили старим, - і яка ж це мука клацати на всі предмети навколо (ніякого підсвічування!). І клацати не раз, - на предмет можна і потрібно: а) подивитися; б) помацати; в) поспілкуватися; в) розстебнути ширінку (так, це Ларрі!). Все-таки добре, що тепер розробники ігор позбавили нас від садистських форм піксель-хантингу.
Але досить про сумне! Це все той же Ларрі, - незайманий в місті Альфонсів-пудлабузників, - і він шукає спосіб позбутися своєї невинності. Допоможіть йому, - це і зараз весело.

Я повинен вас попередити, - це дуже важливо! Ні в якому разі не починайте грати в гру не прочитавши цього огляду до кінця.
По-перше, червоні кнопки. Не натискайте червону кнопку, тільки якщо під нею не написано слово "Натискайте".
По-друге, завжди тримайтеся лівого боку. Якщо ви шульга, - тримайтеся правого боку. Пам'ятайте, - тут є тигр, дотримуватися правил потрібно дуже суворо.
Не беріть лом. Лом не допоможе проти тигра. Краще візьміть печиво.
Коли дійдете до смарагду, розбийте його ломом. У смарагді буде .... ні-ні, це занадто ... це вже спойлер. Попереджаю, ви розбиваєте смарагд на свій страх і ризик!
І найголовніше! Не читайте ніякі рецензії та огляди! Ні в якому разі!

Непогана адвенчура від маленької студії Irresponsible Games, в якій нам пропонують організувати втечу зі знаменитої та неприступної тюрми Алькатрас, що розташована на острові-скелі в затоці Сан-Франциско.
Граємо ми за двох персонажів, - подружжя Джо та Крістін, між якими можна переключатися під час гри.
Одночасно в грі демонструється богемна атмосфера 60-х років в США, явище т.зв. "бітників" [uk.wikipedia.org]. Також тут є мафіозі, продажна поліція, німфоманки, парочка геїв, аналог Ганнібала Лектора, і все це підкріплено непоганим гумором і нескладними головоломками.
В сучасному стилі нам пропонують декілька кінцівок на ваш смак.
Графіка специфічна: http://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=420699810
...але зрештою до нею звикаєш.
Всім шанувальникам пригодницьких ігор рекомендується.