Найбільша збірка українських оглядів в Steam

https://store.steampowered.com/app/2881610/Mohrta

Жанр: Стрілянка від першої особи, Темне фентезі
Дата виходу: 14 жовт. 2025
——————— | Автор | Рецензія | Куратор | ———————

Mohrta - Неймовірна пригода, але проблемна гра.

Передмова
Фентезі це доволі старий жанр історій. І нині ми маємо повно прикладів різного медіа в цьому жанрі. Однак часто їм бракує, як би це не було парадоксально, фантазії. Оскільки чимала частина цих історій не йде далі своєї версії середньовіччя з магією. Й хоча звісно є хороші приклади історій з таким концептом. Це не змінює самого факту браку чогось більш незвично, дивного... фантастичного. Останнім прикладом такого на моїй пам’яті був The Elder Scrolls III: Morrowind. Сеттинг якого міг вразити й здивувати на усіх рівнях занурення, виділяючись й по сьогоднішній день унікальною архітектурою та світобудовою. І нова гра Scumhead-а є чудовим нащадком надбання цієї уже 23 річної класики. Оскільки така само старається нас занурити у фантастичний світ повний химерних місць та чудернацьких рас.

Химерність, що зливається зі світом
Оскільки естетика та фантазія є саме тими компонентами яким було приділено центральну увагу в Mohrta. І це криється, як в неймовірних дизайнах рас та створінь, так й дизайні світів, що нам доведеться відвідати. Кожен з них запропонує свою історію та атмосферу, унікальних супротивників та маленьку історію, що глибше занурить нас в те, що це за місце. І все це в естетиці стареньких ігор 2000-них. Що було досягнуто не просто мімікруючи стиль того часу, а будуючи гру на хоч і сильно модифікованому, але рушію з тої епохи, GZDoom. Й це насправді цікавий приклад того, як технічне обмеження може зробити чимало рішень креативними, та змусити спрощувати речі, залишаючи від них тільки самі виразні деталі. Які також підкреслює музика. Авторський саундтрек гри повний унікальних цікавих композицій, з різними креативними музикальними рішеннями, що задають кожній локації свою атмосферу, а боям з босами темп.
Це все разом доволі простою історією не без інтриги та з цікавою, хоч й поверхневою світобудовою, формує атмосферну й естетичну пригоду, що занурює у свій химерний світ повний див та жахів.

У пошуках цілі
Подорож же буде повна сутичок та мікропазлів, в проміжках між якими ми відвідуватимемо Метронексус. Центральну локацію з НІПами, де ми будемо прокачуватись та мати обмаль діалогів, що розкриватимуть нам їх характери та світобудову. Сам же ігровий процес наслідує класичні Doom та частково Half-Life. Ми маємо арсенал різноманітної зброї, яку використовуємо, щоб упокоїти різноманітного ґатунку суперників. Й зброя та її різноманітність дійсно вдалі, оскільки гра може запропонувати як класичний дробовик, так й щось екзотичне як от до прикладу карти таро. Однак по при ці цікаві концепти ворогів та зброї, саме цей аспект ігрового процесу здався мені найслабшим. Що особливо відчутно на останньому світі, де різноманітність супротивників драматично мала, а от їх здоров’я пропорційно виросло. Й хоча на початку гра розважає, через те як зроблений баланс та прогресія, є чималий ризик отримати одноманітний ігровий процес, урізноманітнити який здатні лиш сутички з босами. І на жаль не в останню чергу, це є проблема саме рушія, що наклав свої обмеження на різні аспекти ігрового процесу. Що як наслідок зробило його місцями некомфортним та нечесним.

Підсумки
Однак навіть так Mohrta все ще здатна подарувати саме це відчуття пригоди, чогось нового та інтриги побачити, що буде далі, та які ще світи очікують попереду. Це неймовірні відчуття, що тримали мене в грі навіть тоді, коли ігровий процес почав мене втомлювати. Й хоча я розумію причини цього та вважаю що робити гру саме на GZDoom не було обов’язково. Це рішення все ж подарувало нам більш авторський проєкт зі своєю власною історією.

———————————— | НКО | ————————————